Loading...
ПРОГРАМА ПАРТІЇ2018-12-07T14:15:47+00:00

ПРОГРАМА

Політичної партії «НАШІ»

Програма, яку ми пропонуємо Україні – це шлях виходу з кризової ситуації, що склалася, проект країни, який побудований навколо людини як найвищої соціальної цінності, спрямований на підйом національної економіки, надання широких повноважень громадам, забезпечення рівності та справедливості для громадян України незалежно від національності, віросповідання, мови, політичних поглядів тощо. Тільки здоровий глузд, повага до своїх співгромадян і прагнення зробити їх життя кращим може створити єдиний простір спільної держави соціальної справедливості.

Мета Партії – зберегти країну цілісною, зробити її успішною, комфортною, зручною для життя, зробити громадян України багатшими.

Основною метою діяльності Партії є участь у розбудові демократичної, соціальної, правової держави, сприяння зміцненню державної незалежності та суверенітету України, розвитку та зміцненню її економіки та фінансової системи, побудові в Україні громадянського суспільства, гарантування умов вільного розвитку особистості, захисту прав і свобод людини, сприяння формуванню політичної думки та політичної волі громадян із будь-яких питань суспільного життя на основі демократії та верховенства права.

Для цього в нас є все: можливість бути мостом між найбільшими ринками Євразії; родюча земля; вихід до теплих морів; хороший науково-технічний потенціал,; промисловість; енергетика; освічений, культурний, розумний народ.

  1. МИР ДЛЯ УКРАЇНИ. Війна поставила Україну на межу катастрофи: соціальної, економічної, політичної і культурної. Тільки припинення бойових дій та встановлення миру може змінити цю ситуацію. Подальші кроки повинні бути спрямовані на підтримку стабільності та недопущення подібних ситуацій, на витіснення умов і протиріч, які привели до протистояння. Шляхами досягнення миру в Україні є:
  • відновлення горизонтальних зв’язків із Донбасом: торгівлі, транспортного сполучення, подачі води та електроенергії, виплати пенсій та допомог, відновлення зруйнованого;
  • закінчення війни шляхом виконання Мінських угод;
  • реінтеграція Донбасу з гарантією повернення йому всіх прав;
  • широка децентралізація для всіх регіонів України зі зміною системи прийняття рішень, наділенням регіонів правом вирішувати свою долю, розвитком культурної автономії і закріплення цих принципів на законодавчому рівні;
  • рівне політичне представництво різних ментально й культурно частин країни;
  • мультикультурна політика як частина децентралізації, закріпленої законодавчо політики та ідеології нового суспільства;
  • вирішення на місцевих референдумах усіх проблем, що стосуються життя територіальних громад, включаючи культурно-історичні.
  1. СПРАВЖНЯ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. Європейський курс підтримують більшість громадян України. Але в першу чергу, він повинен бути вигідний українцям. Щоб раз і назавжди визначитися з тим, що для українців вигідно, є необхідними дві речі: правда й можливість самим вирішувати свою долю. Шляхами досягнення незалежності є:
  • перегляд умов Асоціації з ЄС  на користь держави або відмова від неї;
  • встановлення торговельних відносин із усіма сусідами;
  • розвиток України як моста між Сходом і Заходом – із кращими портами, залізними й автомобільними дорогами, річковим транспортом;
  • відмова від кредитів МВФ, залучення позичених грошей тільки на розвиток конкретних проектів в економіці;
  • встановлення системи контролю за діями й потоками коштів, що йдуть із-за кордону, зробивши систему їх отримання прозорою.
  1. ЕФЕКТИВНІ ІНСТИТУТИ ВЛАДИ. Для стабільного функціонування системи державної влади, забезпечення дієвості системи стримувань і противаг необхідно змінити систему прийняття рішень, раз і назавжди гарантувати баланс між центральною та місцевою владою, між владою як такою й опозицією, а територіальним громадам надати право самостійно вирішувати свою долю. Щоб цього досягти потрібні наступні кроки:
  • проведення конституційної реформи з метою закріплення якісно нової моделі держави;
  • шляхом внесення, у встановленому чинним законодавством порядку, відповідних змін до законодавства України скорочення повноважень Президента до представницьких, законодавче забезпечення можливості імпічменту;
  • забезпечення балансу влади шляхом надання контрольних функцій опозиційним політичним силам;
  • ефективна боротьба з корупцією на всіх рівнях влади, починаючи з найвищого;
  • залишення мінімуму влади та чиновників на центральному рівні, передача максимуму повноважень по організації господарського життя на місця;
  • надання територіальним громадам реальної влади, що підкріплена фінансовими джерелами;
  • надання кожному регіону можливості розставляти пріоритети в економіці, соціальній і культурній сферах, у тому числі, через місцеві референдуми;
  • регулювання відносин між центром і місцевою владою на підставі розмежування повноважень, а в подальшому – також через представництво регіонів у парламенті;
  • забезпечення виконання Конституції України як Основного закону, що має вищу юридичну силу, на всій території країни.
  1. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ТА ЗРОСТАННЯ ДОБРОБУТУ КРАЇНИ. Україна має повернути належне їй місце серед промислово розвинених держав. Поєднання промислового потенціалу та географічного розташування України, ідеального для розвитку торгівлі, може забезпечити благополуччя населення вже за життя нинішніх поколінь. Для цього необхідні:
  • повернення до процесу індустріалізації країни, відродження її промислового потенціалу;
  • прийняття програм економічного розвитку, надання можливості керувати економікою економістам, а не політикам;
  • створення достатньої кількості робочих місць шляхом розвитку промисловості, що зупинить «витік мізків» і поверне додому фахівців, які працюватимуть на майбутнє України;
  • спрямування зусиль на виробництво продукції з високою доданою вартістю, що надасть надходження до бюджету, відродження економіки та колишньої технологічної слави країни;
  • розвиток України як мосту між Сходом і Заходом, реалізація потенціалу географічного розташування України та досягнення статусу  транс’європейського транспортного хабу;
  • проходження Нового Шовкового шляху через територію України;
  • відновлення транзитних потоків (у тому числі газу), розвиток нових, реконструкція національної транспортної мережі;
  • розширення зовнішньоторговельних зв’язків і залучення інвестицій під перспективні й вигідні всім сусідам інфраструктурні проекти;
  • проведення амністії капіталів із подальшим введенням адміністративної та кримінальної відповідальності за приховування доходів;
  • забезпечення прозорості банківської діяльності, провадження її неухильно у відповідності до принципів, закріплених у законодавстві;
  • забезпечення надання дешевих кредитів для розвитку бізнесу;
  • спрямування інвестицій у проекти з розвитку економіки й промисловості, що мають конкретні цілі, узгоджуються з політикою держави та працюють на розвиток індустріального, транзитного, туристичного потенціалу країни;
  • перейняття кращого європейського досвіду з розвитку економіки.

 

  1. СПРАВЕДЛИВА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА. Відповідно до Конституції України людина, її життя й здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Ця конституційна гарантія може бути реалізована лише шляхом перегляду державних підходів до основних складових соціальної політики – пенсійних виплат, медицини, забезпечення доступними комунальними послугами.

5.1. Достойні пенсії замість виживання

  • збереження всіх існуючих пенсійних гарантій;
  • індексація пенсій на рівень інфляції;
  • розмір пенсії повинен бути не нижче реального прожиткового рівня;
  • старт другого, накопичувального рівня державного пенсійного забезпечення, що дасть можливість громадянам отримувати додаткові виплати до пенсії, заробленої у солідарній системі;
  • емісія державних пенсійних облігацій для залучення додаткових коштів до Пенсійного фонду України;
  • прив’язка пенсійного віку до тривалості життя в країні;
  • приділення особливої уваги людям у віці 80+: чек на ліки, скасування квартплати, пільги на мобільний зв’язок.

5.2. Справедливі тарифи та український газ

  • постачання населенню газу українського видобутку;
  • встановлення справедливої ціни на газ для населення (максимум 3 262 гривні за тисячу кубів або 100 євро), що складається лише з чотирьох  компонентів: витрати на видобуток природного газу, витрати на переробку до стану, придатного до використання споживачами, витрати на транспортування та 10% рентабельності для розвитку газовидобутку.

5.3. Медицина для людей

  • заборона закриття державних установ охорони здоров’я;
  • забезпечення функціонування як єдиної системи всіх ланок мережі закладів охорони здоров’я – поліклінік, районних, міських та обласних лікарень, диспансерів тощо;
  • забезпечення повсюдної доступності медичної допомоги, починаючи від рівня села;
  • розбудова системи охорони здоров’я не навколо пацієнта, за яким будуть «ходити гроші», а навколо здоров’я людини з самого раннього віку;
  • перевага принципу профілактики захворювань, а не надання «термінової допомоги»;
  • визначення кількості лікарень, поліклінік, ФАПів місцевою владою;
  • обмеження кола завдань Міністерства охорони здоров’я  виробленням принципів державної політики в сфері охорони здоров’я, медичного страхування, профілактики;
  • стимулювання науки та підвищення рівня профільної освіти, залучення кращого світового досвіду, створення системи обміну інформацією всередині країни й навчання медпрацівників.
  1. ПОДОЛАННЯ КОРУПЦІЇ. Для тектонічного зсуву в боротьбі з корупцією потрібен закон про опозицію, де всі контрольні функції віддаються їй – завжди, за будь-якої влади. Над корупціонерами повинна висіти невідворотність покарання, що буде можливим, якщо всі суди стануть незалежними, а посади Генпрокурора, голови СБУ, міністра внутрішніх справ, антикорупційних органів займе опозиція. Для реалізації завдання подолання корупції необхідно:
  • чітке розмежування повноважень місцевої та центральної влади, залишення Президенту символічних функцій;
  • переведення основних грошових потоків на рівень територіальних громад, кожна з яких збирає податки й управляє власним бюджетом;
  • вихід з-під корупційних впливів державної бюрократії шляхом розширення господарської самостійності громад, де більше можливостей для громадського контролю;
  • створення незалежної від президента або виконавчої влади судової системи;
  • ухвалення закону про опозицію, де керівництво всіма правоохоронними, контролюючими та антикорупційними органами віддається опозиційним силам – завжди, за будь-якої влади;
  • віднесення корупційних злочинів до особливо тяжких та забезпечення невідворотності покарання;
  • введення системи електронного управління, яка забезпечує швидку обробку великої кількості інформації, спрощує контакт між населенням і органами управління;
  • надання центральним органам влади повноважень щодо нагляду за дотриманням місцевою владою принципів законності.
  1. СИЛЬНА АРМІЯ. Нашим завданням є створення самодостатньої, повноцінної, боєздатної і мобільної армії, яка могла би самостійно захистити країну від агресії з боку будь-якого з сусідів. Наша концепція структури Збройних Сил України дозволяє перегрупувати наявні сили та засоби так, що це забезпечить високу мобільність і самодостатність усіх об’єднань, з’єднань, частин і підрозділів, велику вогневу силу й постійну бойову готовність – боєздатність військ (сил) загальною чисельністю 280 тис. осіб. Досягнення поставленого завдання можливе шляхом:
  • виконання функції Верховного Головнокомандувача в мирний час міністром оборони, а у воєнний – главою Уряду;
  • узгодження Президентом кандидатури міністра оборони, за яку голосує Верховна Рада України;
  • поєднання посад Першого заступника Міністра оборони та начальника Генерального штабу;
  • призначення Міністром оборони командирів до рівня армійських корпусів; призначення командирів батальйонів командувачами вищого рівня, ротних командирів – командиром корпусу;
  • шляхом внесення, у встановленому чинним законодавством порядку, відповідних змін до законодавства України чітке визначення чисельності армії: весь апарат Міністерства оборони та Генерального штабу – не більше 700 осіб, у безпосередньому підпорядкуванні Міністерства оборони – 30 050 осіб особового складу, чисельність Збройних Сил – 280 тис. осіб;
  • шляхом внесення, у встановленому чинним законодавством порядку, відповідних змін до законодавства України оновлення до якісно нового стану Збройних Сил України на основі трьох видів військ: Повітряні сили; Сухопутна армія; Військово-морські сили;
  • використання Національної гвардії як резерву армії, що в разі необхідності виконує завдання територіальної оборони, у тому числі, у поєднанні з озброєним народним ополченням. Наявним особовим складом долучається до дій армії в якості резервних військ, а також виконує інші завдання відповідно до законів України.
  1. СУЧАСНА ОСВІТА ТА НАУКА. Традиційна система освіти повинна бути спрямована на формування навичок пошуку інформації, мультифункціональності, знання іноземних мов і надпродуктивної творчості. Цілісна навчальна система, яка б охоплювала все життя людини до глибокої старості, повинна давати можливість людині максимально реалізувати себе й довго залишатися працездатним, знайшовши нішу, у тому числі, для дистанційного заробітку.  А наука повинна стати максимально прикладною, забезпечуючи розробку нових технологій, стати структурним елементом національних інноваційних систем. Шляхи досягнення поставленого завдання полягають у наступному:
  • відхід від класно-урочної системи, можливість переходу в старші класи в залежності від швидкості засвоєння знань;
  • забезпечення відповідності кількості шкільних і дошкільних установ потребам територіальної громади, які вона визначає самостійно;
  • упровадження різних видів позашкільних освітніх програм за інтересами (технічних, комп’ютерних, історичних та ін.);
  • доступність форм заочного та дистанційного навчання;
  • широке впровадження електронних книг і електронних версій шкільних підручників;
  • забезпечення можливості навчання на регіональних мовах за рішенням місцевих громад;
  • введення широких прав самоврядування для вищих навчальних закладів;
  • актуалізація списку професій відповідно до потреб економіки;
  • об’єднання кращого вітчизняного досвіду та досвіду розвинених країн щодо вищої освіти й системи підвищення кваліфікації;
  • розвиток систем дистанційного навчання із застосуванням інформаційних технологій поряд із традиційними системами навчання, прирівняння дистанційного навчання до денного;
  • проведення ревізії спеціалізованих організацій, що ведуть дослідницьку роботу, у тому числі, НАН України;
  • усунення бюрократії у науці, забезпечення вільного управління фінансами в інтересах розвитку;
  • збільшення витрат на пріоритетні напрямки науки з максимальним залученням молодих кадрів і новітніх технологій;
  • орієнтування  науки на виконання найбільш важливих завдань розвитку економіки та соціальної сфери держави;
  • стимулювання розробки великомасштабних планів соціального й економічного розвитку;
  • забезпечення розвитку наукових досліджень, що відповідають міжнародним стандартам.

 

  1. ЗБЕРЕЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЗЕМЛІ. Наявність цивілізованого ринку землі – це одна з ознак економічної і соціальної зрілості суспільства й держави. Тому українцям важливо створити прозорі правила використання земельного фонду, а також впровадити механізми контролю всіх процесів, що відбуваються на ринку землі. Для досягнення цієї мети треба здійснити наступні кроки:
  • створення прозорого та зрозумілого ринку землі зі збереженням держфонду земель;
  • встановлення державного контролю за використанням землі, неприпустимість виснаження ґрунту;
  • надання дешевих кредитів для розвитку українського виробника;
  • забезпечення першочергової реалізації усіма громадянами України права на отримання землі для ведення фермерського господарства або сільського господарства,  садівництва, споруди гаража, спорудження будинку, споруди дачного будинку й тільки після цього – відкриття ринку землі для всіх;
  • будівництво мережі сміттєпереробних заводів, у тому числі, через залучення інвестицій;
  • закріплення нових норм по виробництву продукції із пластика відповідно до пропозицій Єврокомісії від 28 травня 2018 р.;
  • проведення інформаційної кампанії щодо введення системи роздільного збору сміття, впровадження високих штрафів і системи заохочень.
  1. РЕІНТЕГРАЦІЯ КРИМУ. Повертати потрібно не просто шматок землі, повертати потрібно людей, які повинні по своїй волі захотіти бути частиною України. А повернути довіру тих, хто відмовився жити в такому вимірі політики можна тільки одним способом: зробити всіх рівними перед законом і Конституцією та почати розмовляти з політичними противниками як із рівними. Для цього потрібні:
  • відновлення прямої торгівлі, шляхом розвитку двосторонніх зв’язків;
  • створення на кордоні вільної економічної зони, щоб показати, що співпраця – це інвестиції, а не ризик для життя та свободи;
  • зміна мовної політики, визнання рівності мов і агітація кримчан на зрозумілій їм мові;
  • прибирання блокпостів і повернення всієї системи сполучень у нормальне русло – від проїзду транспорту до відправлення посилок;
  • вирішення питання вкладів і виплат, пенсійного забезпечення;
  • створення спільних проектів, перш за все, культурних та екологічних. Повернення подачі води на півострів;
  • залучення грошей та інвестиції, використовуючи можливості Криму, наприклад, в альтернативній енергетиці (вітряки, сонячні електростанції);
  • відмова від туристичної блокади в усіх проявах;
  • впровадження української системи банкінгу для Криму, яка визнавалася б у світі.
  1. ШЛЯХИ ДОСЯГНЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАВДАНЬ ТА ЦІЛЕЙ. Мета Партії обумовлює її завдання та шляхи їх досягнення. Для досягнення проголошених у Програмі Партії мети та завдань Партія використовуватиме наступні шляхи їх досягнення та реалізації:
  • зарекомендувати себе та стати активною та впливовою політичною силою в Україні;
  • участь у виборах на пост Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів шляхом висування гідних кандидатів та широкого громадського обговорення всіх претендентів на посади.
  • впровадження в життя вкрай необхідних проголошених реформ і змін у всіх сферах життя України, у встановленому чинним законодавством порядку, шляхом законодавчої ініціативи та внесення необхідних змін до Конституції та законів України;
  • об’єднання зусиль із іншими політичними партіями, що мають схожі ідеологію та програмні засади;
  • тісна співпраця з громадськими об’єднаннями, органами самоорганізації населення та ініціативними громадянами за напрямами діяльності Партії;
  • проведення зустрічей, конференцій, семінарів із населенням України щодо ключових питань життя країни, організація громадських приймалень.