8 травня лідер партії «НАШІ» завітав до ветеранів столиці, щоб привітати їх із прийдешнім святом і висловити слова подяки.

«Все-таки вони зовсім інші люди, ці величні старі. Цілісні, справжні, які прожили нелегке, але дуже правильне життя. Переможці, що зберегли в собі найкращі людські якості, не озлобилися, не стали такими, як їхній ворог, а прийшли до народів Європи визволителями. Ми, на жаль, звикли приділяти їм час кілька разів на рік, з нагоди свят, що честі нам не додає. Але вони не ображаються. Просто тому, що вище за це. Навіть у похилому віці вони зайняті якимись громадськими справами, завжди переймаються через щось, на що навіть у нас, молодих, не вистачає часу або сил», – говорить Мураєв.

На його думку, День Перемоги завжди для нас буде святом, як і для наших дідів. Це життєствердне свято нашого народу, який вижив, вистояв, виніс на собі основний тягар світової війни, переміг у ній. Побудував все, що дозволяє нам сьогодні називати себе державою. І залишив у спадок приклад свого життя.

Сьогодні лідер партії «НАШІ» побував у Сергія Михайловича Полухіна й Емілії Іванівни Іванченко. Генерал-майор у відставці Полухін служив у ППО і прикривав Київ від повітряних нальотів. Майже 40 років віддав армії та понад десять років продовжує керувати ветеранською організацією району.

Емілія Іванівна – колишня фронтова медсестра, яка, ризикуючи життям, рятувала солдатів на Сталінградському фронті, в боях під Харковом і при звільненні Києва.

«Дуже боляче бачити, що зараз відбувається. Сьогодні брат іде на брата, і те, що відбувається в нашій країні – це страшний сон. Чому не можуть домовитися? Чому не виходить досягти миру і навіщо розпалювати цю ворожнечу?», – поділився емоціями генерал Полухін.

«Досі, незважаючи на вік, я щороку приїжджаю в Прохорівку, де були найзапекліші танкові бої. Лягаю на землю і чекаю, коли заспокоюся. На тому полі випалений був кожен клаптик землі, забути про це неможливо. І те, що робили бійці там, на передовій – це героїчний подвиг кожного з них. Дуже добре пам’ятаю день Перемоги в Києві, це безмежне щастя і тріумф, коли безкінечна шеренга солдат на Хрещатику робила переможні залпи. Цю Перемогу в нас ніхто не зможе забрати», – говорить Ємілія Іванченко.

Євгенію Мураєву киянка подарувала свою книгу спогадів і віршів про війну. А завтра ветерани війни вийдуть на вулицю, щоб пройти маршем до парку Вічної Слави і покласти квіти біля Вічного вогню.

Завтра «НАШІ» чекають на всіх, хто захоче приєднатися до акції в Києві, о 10.00 біля станції метро Арсенальна.

2019-05-09T10:27:29+00:00